Народився 9 лютого 1956 року в Богданівці Кіровоградської області. Мав дружину Галину та двох синів – Станіслава та Миколу.
У 1980 – 1982 роках працював секретарем комітету комсомолу в Каховському радгосп-технікумі.
У 1982 – 1984 роках працював секретарем Каховського міського комітету комсомолу.
У 1984 – 1985 роках працював інструктором Каховського міського комітету Компартії.
У 1987 – 1988 роках працював інструктором відділу науки і навчальних закладів Херсонського обласного комітету Компартії.
У 1988 – 1991 роках був першим секретарем Нижньосірогозького райкому Компартії, народним депутатом і головою райради.
У 1991 році працював завідувачем оргвідділу Херсонського обласного комітету Компартії та став заступником начальника управління освіти Херсонської ОДА.
У 1994 році обрався народним депутатом від Соціалістичної партії України по округу в Херсонській області. Став секретарем комітету з питань науки та народної освіти.
У 1997 році отримав звання заслуженого працівника освіти України.
У 1998 році обрався нардепом від Соціалістичної партії України та “Лівого центру” по округу на Херсонщині. Став секретарем комітету з питань науки і освіти.
У 2002 році обрався народним депутатом від Соціалістичної партії України по округу в Херсонській області. Став головою комітету з питань науки і освіти.
У 2005 році призначений міністром освіти і науки України. Цього ж року склав депутатські повноваження.
Також у 2005 році в Норвегії підписав Болонську декларацію від імені України. Вона передбачала реформування вищої освіти.
У 2006 році обрався народним депутатом від Соціалістичної партії України. Був членом комітету з питань науки і освіти. Того ж року склав повноваження депутата.
Також у 2006 році став заступником голови Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. Того ж року отримав орден “За заслуги” III ступеня.
У 2007 році залишив посаду міністра. Того ж року балотувався до Верховної Ради від Соціалістичної Партії України і став членом Російської академії освіти.
У 2010 році став головою партії “Справедливість”.
У 2012 році балотувався до Верховної Ради від партії “Об’єднані ліві і селяни”. Під час кампанії порушив обмеження на агітацію та отримав за це попередження від ЦВК.
У 2014 році став ректором Національного університету біоресурсів та природокористування України.
У 2016 році його звинуватили у наявності плагіату в науковій роботі. Того ж року отримав орден “За заслуги” II ступеня.
У 2019 році став повним кавалером ордену “За заслуги”.
У 2022 році залишив посаду члена Російської академії освіти.
У 2024 році залишив посаду ректора Національного університету біоресурсів та природокористування України. Працює головою вченої ради закладу.
