Народився в місті Херсоні у 1958 році.
У 1981 році закінчив Одеський технологічний інститут харчової промисловості, спеціальність-машини і апарати текстильної промисловості, кваліфікація – інженер – механік
У 1981 році працював стажистом прядильного виробництва Херсонського бавовняного комбінат;
У 1981-1983 роках служив в армії
З серпня по жовтень – виконуючий обов’язки секретаря комітету комсомолу Херсонської середньої школи №3
1984-1984 – інженер – налагоджувальник Дніпровського підприємства „ЕРА”.
У 1984-1985 роках працював завідуючим відділом комсомольських організацій Комсомольського райкому ЛКСМУ.
З вересня 1985 по грудень 1986 року працював інженеомр-механіком експлуатації та ремонту автотранспорту експлуатаційно-технічного відділу зв’язку Херсонського облводгоспу.
З грудня 1986 по жовтень 1988 року – інструктор обкому профспілки, технічний інспектор праці ЦК профспілки по Херсонській області Херсонського обкому профспілки працівників агропромислового комплексу.
З жовтня 1988 по липеь 1991 року працював головним інспектором з техніки безпеки і пожежного нагляду Херсонського головного територіального управління матеріально – технічного забезпечення, провідний інженер відділу зовнішньоекономічних зв’язків, виконуючий обов’язки директора Херсонського відділення Українського державного товариства „Торговий Дім”.
у 1991 році заснував і очолив Херсонське АТ „Торговий Дім „Фаворит”.
У 2002 році балотувався до парламенту по списках партії “Озиме покоління”.
З грудня 2003 по вересень 2004 року працював директором Регіонального фонду підтримки підприємництва.
У 2006 році обраний депутатом Херсонської міської ради від партії “Віче”.
В тому ж році обраний секретарем міської ради. Розклад сил у тодішній раді був такий, що меру Володимиру Сальдо треба було обирати між «вітренківцями» Ігоря Пастуха, чи Погрібним.
У 2008 році він пролобіював ідею побудови в Херсоні будівельного супермаркету «Нова лінія». Мережу магазинів тоді ще не купило сімейство Герег, а нею володіли Олег та Ігор Шандар. Обидва брати були близькі до Інни Богословської ще з часів проекту «Озиме покоління» і пізніше фінансували «Віче».
Очевидно, що масштабую свій бізнес, вони спиралися у регіонах на свій партактив. Тому звернулися до Порібного, який швидко знайшов їм місце під магазин.
Була, щоправда, одна проблема – ділянка в районі вулиць Західних, за Шуменським мікрорайоном, була зайнята стадіоном «Нафтовик» нафтозаводу, що вмирає на той момент.
Умовивши менеджмент заводу на продаж частини стадіону, Погрібний розпочав лобістську кампанію у раді. Для продажу ділянки та зміни цільового призначення землі потрібне було рішення міськради. І тут, треба сказати, таланти Погребного переконувати були до речі.
Нині вже точно ніхто не може, а багато колишніх депутатів ще й не хочуть розповідати, скільки Погрібної платив їм за ті голосування, але один із співрозмовників пам’ятає, що багатьом він обіцяне не доплатив. Тому, 2010 року, коли Володимиру Сальдо треба було прибрати Погрібного, багато депутатів радісно натиснули кнопку «за».
У 2009 році працював в команді Альони Ротової, допомагав їй розвивати ГО Херсонці та Українську морську партію, але швидко розругався з усіма та пішов.
У 2010 році балотувався до міської ради від партії Фронт змін.
Навесні 2014 році вів кампанію кандидата на посад мера Херсона Станіслава Путілова. Програш його не засмутив.
Восени 2014 року він вів кампанію кандата від БПП Олександра Співаковського. Вибори той виграв, але перемога була з душком.
Восени 2015 року Погрібний балотувався на посаду мера Херсона віл партії Громадянська позиція, набравши смішний відсоток, нижчий за жирність кефіру.
У 2019 році він крутився в штабі Слуг народу і навіть намагався вчити чомусь кандидата Павла Павліша. А після перемоги того почав проводити платні тренінги для бажаючих стати членом Слуги народу.
Кандидати в кандидати мали співати, аби стати політиками.
Дуже швидко його попросили цього не робити і Погребний образився.
І пристав до команди Ігоря Колихаєва.
Після перемоги Колихаєва на виборах, Погребний став його радником та членом виконкому.
Особливої ваги в команді він не мав і вважався шарлатаном.
