Народився 16 серпня 1961 року.
Служив у радянській армії на флоті.
З 2008 до 2011 рік був головним редактором комунальної газети «Херсонський вісник».
У 2011 році редагував газету облорганізації Партії регіонів «Таврійський регіон».
Співорганізатор російської пропагандистської акції «Безсмертний полк» у м. Херсоні.
У 2013 році очолив обласну комунальну газету Наддніпрянська правда плюс.
У 2016 році заснував проросійський сайт Наддніпрянка, який редагував з Вадимом Мусійком. Також мав відношення до проросійського сайту Херсон.life
У 2020 році Детектор медіа опублікував перелік видань, які публікували матеріали з тезами, співзвучними російській пропаганді, в перелік потрапило і видання “Надднепрянка”.
Восени 2020 року працював у передвиборчому штабі Володимира Сальдо.
У січні 2021 року розповсюджував у залі Херсонської міської ради пропагандистські листівки з російським баченням історії України.
На початку 2022 року Ігор Колихаєв взяв його на роботу в одне з КП.
9 травня 2022 року знімав заходи, які окупанти влаштували в Парку Слави, тоді також вийшов його репортаж “Безсмертний полк у Херсоні”.
Видання Грушка “Надднепрянка”, яке було відоме своєю проросійською риторикою, після російської окупації міста почало поширювати ворожу пропаганду.
У вересні 2022 року отримав посаду начальника управління патріотичного виховання окупаційного Департаменту молодіжної політики Херсонської області.
У жовтні 2022 року евакуювався разом із росіянами.
У квітні 2023 року його прийняли у спілку дурналістів Росії. Перед цим росіяни назвали його “легендою журналістики”.
В Херсоні проживав у провулку Портовому, будинок 3а, квартира 35.
