Народився 3 квітня 1966 року в смт Велика Лепетиха Херсонської області.
У 1990 році закінчив юридичний факультеу Одеського державного університету ім. І.І.Мечнікова і почав працювати юрисконсультом райвиконкому Великолепетиської районної ради народних депутатів.
У червні 1992 року став суддею Великолепетиського районного суду Херсонської області.
У вересні 2000 року призначений головою цього суду.
У 2002 році перейшов на роботу до Новокаховського міського суду Херсонської області, який невдовзі й очолив.
У 2008 році обраний суддею Апеляційного суду Херсонської області.
У березні 2012-го призначений заступником, а в червні того ж року — головою суду.
Після Революції гідності законом «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» було звільнено всіх голів суду. Однак на Коровайка це не вплинуло, бо у квітні 2014 року судді Апеляційного суду переобрали його головою.
7 квітня 2015 року Коровайка знову було обрано головою Апеляційного суду. Відповідно до судової реформи Порошенка Апеляційний суд Херсонської області ліквідовано, натомість створено Херсонський апеляційний суд. 8 жовтня 2018 року судді новоствореного суду в черговий раз обрали своїм головою Олександра Коровайка.
Таким чином, з 2012 року Олександр Іванович 4 рази поспіль обіймав посаду голови суду. Це прямо суперечити ст. 20 Закону «Про судоустрій та статус суддів», яка вказує, що одна і та ж особа не може бути головою суду більше ніж двічі поспіль.
З 2016 року проживає в херсонській квартирі площею 146,2 кв. м. Нині це власність дружини Галини, якій житло подарувала Коровайко Лілія Герасимівна.
За даними Громадської ради доброчесності, мати Коровайка купила її у 2012-му у віці 68 років
Ще в березні 2018 року Вища кваліфкомісія визнала Олександра Коровайка таким, що відповідає обійманій посаді.
У 2019 році намагався стати суддею Конституційного суду. Тоді його називали погодженим кандидатом від влади.
У 2021 році він не зміг обратися до КС.
У липні 2022 року стало відомо про його можливу причасність до справи Кулініча.
У березні 2024 року відмовився від подальшої участі у конкурсі на посаду судді Конституційного суду.
