До лютого 2014 року він у званні полковника міліції очолював управління МВС України в Черкаській області. Під час Революції Гідності Ліпандін організовував побиття місцевих активістів і напади “тітушок”.
24 лютого 2014 року Ліпандін був звільнений з МВС та відразу переїхав до окупованого Криму, де отримав російське громадянство.
24 червня 2014 року оголошений у розшук.
9 серпня 2014 року було зареєстроване кримінальне провдженн за ч. 2 ст. 365 ККУ (перевищення влади або службових повноважень). Ухвалою суду визначено запобіжний захід у вигляді дозволу на затримання з метою приводу.
12 листопада 2014 року Ліпандін оголошений в міждержавний розшук.
У вересні 2016 року Придніпровський райсуд Черкас відмовив прокуратурі в задоволенні клопотання щодо надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у провадженні, в якому фігурує Ліпандін.
У листопаді 2016 року Апеляційний суд відхилив скаргу прокуратури і залишив без змін рішення суду першої інстанції.
В Криму його дружина мала бізнес в Євпаторії, а саме розташований на вулиці Демишева 127-а шарлатанський «центр інтегративної медицини» «Біоритм» який нібито лікує, за непогані кошти, «будь-які хвороби» методом «біо-резонансної терапії».
Сам Володимир Ліпандін організував в окупаційній «юрисдикції» за тією ж євпаторійською адресою власну «приватну охоронну контору» «Дракар».
Видання «Антикор» у 2021 році поширило докази про зв’язок втікача Володимира Ліпандина із київським кланом Володимира та Констянтина Сімонових, які згідно інформації журналістів володіють низкою комерційних фірм й активно ввозять в Україну товар із-за кордону, надають іншим бізнесменам послуги з «сприяння митному очищенню товарів», хизуючись нібито «широкими власними зв’язками» у системах МВС та СБУ.
18 травня 2022 року окупанти презентували Ліпандіна як нового “керівника поліції” в Херсоні.
31 травня 2022 року Ліпандіну повідомили про підозру у колабораціонізмі.
