ніколаєнко станіслав

Ніколаєнко Станіслав Миколайович

Посада: Міністр освіти і науки України (2005-2007)
Рік Народження: 1956

Народився 9 лютого 1956 року в с. Богданівка Кіровоградської області.

Закінчив Українську сільськогосподарську академію (інженер-механік, викладач-інженер) та Одеський інститут політології і соціального управління за спеціальністю політолог.

Доктор педагогічних наук.

У 1980 – 1982 роках працював секретарем комітету комсомолу в Каховському радгосп-технікумі.

У 1982 – 1984 роках працював секретарем Каховського міського комітету комсомолу.

У 1984 – 1985 роках працював інструктором Каховського міського комітету Компартії.

У 1987 – 1988 роках працював інструктором відділу науки і навчальних закладів Херсонського обласного комітету Компартії.

У 1988 – 1991 роках був першим секретарем Нижньосірогозького райкому Компартії, депутатом і головою райради.

У 1991 році працював завідувачем оргвідділу Херсонського обласного комітету Компартії. Після ліквідації КПУ став заступником начальника управління освіти Херсонської обласної державної адміністрації.

У 1994 році обраний народним депутатом України від Соціалістичної партії України по мажоритарному округу в Херсонській області. Став секретарем Комітету з питань науки та народної освіти.

У 1997 році отримав звання “Заслуженого працівника освіти України”.

У 1998 році обрався нардепом від Соціалістичної партії України та “Лівого центру” по округу на Херсонщині. Став секретарем Комітету з питань науки і освіти.

У 2002 році обрався народним депутатом від Соціалістичної партії України по округу в Херсонській області. Став головою Комітету з питань науки і освіти.

У 2005 році призначений Міністром освіти і науки України. Цього ж року склав депутатські повноваження.

Також у 2005 році в Норвегії підписав Болонську декларацію від імені України. Вона передбачала реформування вищої освіти.

У 2006 році обрався народним депутатом від Соціалістичної партії України. Був членом Комітету з питань науки і освіти. Того ж року склав повноваження депутата.

Також у 2006 році став заступником голови Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. Того ж року отримав орден “За заслуги” III ступеня.

У 2007 році залишив посаду Міністра. Того ж року балотувався до Верховної Ради України від Соціалістичної партії України і став членом Російської академії освіти.

У 2010 році став головою партії “Справедливість”.

У 2012 році балотувався до Верховної Ради від партії “Об’єднані ліві і селяни” по мажоритарному округу у Херсонській області. Під час кампанії порушив обмеження на агітацію та отримав за це попередження від ЦВК. Програв вибори.

У 2014 році став ректором Національного університету біоресурсів та природокористування України.

У 2016 році його звинуватили у наявності плагіату в науковій роботі. Того ж року отримав орден “За заслуги” II ступеня.

У 2019 році став повним кавалером ордену “За заслуги”.

У 2022 році залишив членство у Російській академії освіти.

У 2024 році залишив посаду ректора Національного університету біоресурсів та природокористування України. Залишився головою вченої ради закладу.

Голова Всеукраїнської громадської організації “Громадська Рада освітян і науковців України”. Перший заступник Громадської організації “Спілка ректорів закладів вищої освіти України”. Голова Асоціації працівників закладів вищої аграрної освіти “Агроосвіта”.

202
Можливі звʼязки
Можливі звʼязки не знайдено