З 1992 року був прихожанином Свято-Макарієвського кафедрального собору міста Полтави. Ніс послух читця, півчого, паламаря, іподиякона.
22 січня 1995 року був рукопокладений в сан диякона в безшлюбному стані.
15 лютого 1995 року став пресвітером у Полтавській Свято-Макарієвському кафедральному соборі. Паралельно навчався в магістратурі і викладав у Медичній академії.
З 1996 по 1997 рік ніс послух духовника Хрестовоздвиженського жіночого монастиря Полтави.
У 1999 році закінчив Київську духовну семінарію.
З 2000 по 2002 рік був настоятелем Свято-Пантелеймонівської церкви Полтави.
У 2000 році став викладачем духовного училища Полтавської єпархії (тепер Полтавська місіонерська духовна семінарія) по предметах: практикум церковнослов’янської мови, гомілетика, пастирське богослов’я, практичне керівництво для пастирів.
У 2002 році був призначений настоятелем Хрестової церкви Полтавського єпархіального управління, прес-секретарем Полтавської єпархії.
У 2003 році обраний секретарем єпархіальної ради Полтавської єпархії.
24 січня 2007 року включений до складу Комісії з канонізації святих при синоді УПЦ в Україні.
29 березня 2007 року був призначений головою Літургіко-богослужбової комісії при синоді російської церкви (з 28 червня 2011 — Синодальна літургічна комісія церкви).
30 березня 2007 року був пострижений з іменем Філарет на честь Філарета (Дроздова) митрополита московського.
11 квітня 2007 року був призначений по науковій роботі Полтавської місіонерської духовної семінарії.
29 травня 2007 року став ігуменом.
1 грудня 2007 року призначений секретарем Полтавської єпархії.
3 травня 2008 року став архімандритом.
10 лютого 2011 року наречений єпископом Новокаховським та Геничеським.
12 лютого 2011 року митрополит Володимир здійснив хіротонію.
28 липня 2017 року возведений в сан архієпископа предстоятелем УПЦ МП Митрополитом Онуфрієм (Березовським).
17 серпня 2020 року возведений в сан митрополита предстоятелем УПЦ МП Митрополитом Онуфрієм (Березовським).
У 2022 році поминав проросійських бойовиків, що загинули в Одесі 2 травня 2014 року. Того ж року пішов на співпрацю з росіянами.
У 2024 році Юрій Звєрєв отримав російський паспорт.
