Народився 12 червня 1956 у селищі Жовтневе, Миколаївської області.
У 1978 році закінчив Криворізький гірничорудний інститут, факультет промислового та цивільного будівництва.
З 1981 по 1986 роки — працював у Монгольській Народній Республіці у складі групи військових радників.
По поверненню працював у Херсоні. З 1986 по 1991 роки майстром, лінійним інженером, головним інженером будівельно-монтажного управління по будівництву об’єктів соцкультпобуту і житла у тресті “Херсонбуд”.
У 1991 році очолив будівельно-монтажне управління № 3.
У 2001 році був призначений заступником голови Херсонської облдержадміністрації з питань житлово-комунальної сфери, міського господарства, будівництва, інвестицій. Тодішній голова ОДА Юрій Кравченко наполягав, аби він балотувався у мери Херсона.
На той момент був членом ВО «Батьківщина». З 28 лютого 2000 року очолював міську організацію партії.
В березні 2002 року вперше обрався мером Херсона. Субʼєктом висування тоді була громадська організація «Наш город — наш дом».
У 2003 році став членом Партії регіонів. В цей же період створює власний медіахолдинг, куди входили Авторадіо та газета Горожанін і горожанка.
У 2005 році призупинив членство в партії, але у 2006 році повернувся і очолив міську організацію.
У 2006 році вдруге став мером міста. Виборчу кампанію. Сальда вів проросійський політтехнолог Олександр Булавін.
У 2010 році втретє став мером від Партії регіонів, створивши у міськраді монобільшість.
У 2012 році на тлі конфлікту з головою Херсонської ОДА Миколою Костяком був висунутий кандидатом в депутати по 182 округу. Вибори виграв з мінімальним відривом від Олексія Урсуленка.
Був членом депутатської групи “Економічний розвиток”, заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики.
У 2013-2014 роках підтримував Антимайдан, голосував за «закони 16 січня». 20 лютого 2014 року, коли на Майдані снайпери розстрілювали учасників Революції гідності, народний депутат України Володимир Сальдо виступав у Москві в ток-шоу пропагандиста Соловйова. Пізніше він заявляв, що у ті дні йому було смішно чути, що він займався антиукраїнською пропагандою.
Став відомим на всю країну після інциденту за участі невідомого, який вдаривши його долонею в лоб назвав «чмошником». Під цим прізвиськом увійшов в історію.
Восени 2014 року балотувався до парламенту на позачергових виборах як самовисуванець, але вибори програв.
У 2015 році Володимир Сальдо балотувався на посаду мера Херсона від партії “Наш край”. Вийшов у другий тур, але знявся з виборів, поступившись місцем Владиславу Мангеру.
Був обраний депутатом міської ради. Увійшов до негласної промерської більшості.
Влітку 2016 року Сальда заарештовували у Домінікані, за підозрою у у викраденні людини. Денис Пащенко, якого нібито викрав Сальдо заявив, що причиною стало те, що він дізнався про проросійську діяльність ексмера.
За версією Сальда Денис Пащенко, насправді викрав його, пограбував і змусив переписати на себе і родичів активи Сальда. Частина власності Сальда тоді дійсно переєстрували на родичів Пащенка. Ті казали, що купили майно.
Одночасно з цим в інтернеті зʼявилося аудіо, на якому людина, з голосом сходим на Володимира Сальдо, зізнавалася у співпраці із ФСБ. СБУ тоді почала перевірку, але про її результати нічого не повідомлялося. Тоді ж з’явилися фотографії Володимира Сальдо разом із розшукуваним за державну зраду екснардепом Олексієм Журавко та російським актором Михаїлом Пореченковим. Ці файли були нібито викачані з телефона Сальда.
У 2016 році Сальдо втік з домініканської тюрми та повернувся до Херсона. Пізніше стало відомо, що від заочно був засуджений до 30 років позбавлення волі.
По поверненню намагався плести інтриги, аби зайняти місце секретаря міськради. Планувалося, що після цього діючого мера Володимира Миколаєнка відправлять у відставку і Сальдо мав стати в.о. мера. Але цей план не спрацював.
У 2019 році балотувався до Верховної Ради від партії ОПЗЖ. При чому, рішення про висування лобіював майбутній нардеп Вадим Чорний, з яким у Сальда склалися непогані відносини.
Вибори програв Павлі Павлішу, але посіві друге місце.
У 2020 році балотувався до Херсонської міської ради від партії Блок Володимира Сальда, яка належала Ігорю Пастуху. Також балотувався на посаду мера, але у другому турі програв Ігорю Колихаєву.
В результаті Володимир сальдо став депутатом Херсонської міської ради.
В обласну раду пройшла партія його імені, але цих людей, які купили місця у списках, він не контролював.
Велика частина бізнеса Сальда оформлена на його доньку та колишню дружину, які живуть у Франції.
Колабораціонізм
На початку повномасштабного вторгнення Володимир Сальдо не виїхав з Херсона. Почав допомагати херсонцям продуктами харчування та засобами гігієни. Але вже 13 березня Володимир Сальдо взяв участь у святкуванні Дня звільнення Херсона, яке було організовано російськими віськовими та Кирилом Стремоусовим.
Через декілька днів він став учасником засідання так званого “Комітету за мир”, що став першим колабораціоністським органом окупованого Херсона.
Після цього засідання Сальдо зник. Є припущення, що його вивезли до Криму.
17 березня він пояснив участь у засіданні примусом.
20 березня біля будинку Сальда на вулиці Пʼятихатській невідомі розстріляли авто помічника Сальда Павла Слободчикова, очевидно, сплутавши його з Сальдом.
В той же день РНБО наклала санкції на політичну партію Блок Володимира Сальдо.
Майже місяць Володимир сальдо не зʼявлявся на публіці і про його роль в окупаційній владі не було нічого відомо.
Тільки 26 квітня окупанти офіційно назвали його “губернатором” окупованої Херсонщини.
