Народилася 21 лютого 1980 року.
У 2002 році закінчила Херсонський державний університет, здобувши кваліфікацію вчителя української мови та літератури, англійської мови і зарубіжної літератури.
З 2005 по 2010 працювала журналісткою у херсонській газеті “Горожанін і Горожанка” у Херсоні.
З 2011 по 2012 рік очолювала пресслужбу Херсонського державного університету.
У 2012 році була призначена начальником управління громадських зв’язків Херсонської міської ради.
У 2014 році з цієї посади її звільнили, після чого Ляшевська займалася дописуванням для херсонських сайтів-”одноденок” та веденням сторінок політиків у соціальних мережах.
Навесні 2014 року працювала в штабі проросійського політика Олексія Рибакова, який балотувався в мери.
У 2015 році працювала в штабі партії Опозиційнійний блок та була прессекретаркою Єгора Устинова.
У жовтні 2016 року влаштувалася до Херсонської обласної ради – на посаду радниці голови облради Владислава Мангера.
Там пропрацювала до грудня 2020 року. Після того, як Мангера відправили до СІЗО як підозрюваного у замовленні вбивства Катерини Гандзюк Ляшевська продовжувала “відбілювати” його репутацію у соцмережах.
У грудні 2021 року стала прессекретаркою новообраного Херсонського міського голови Ігоря Колихаєва.
Працюючи на останнього, продовжувала дописувати для соцмереж Мангера, який сидів у СІЗО.
У січні 2022 року з’явилася інформація про те, що Ляшевська керує ботофермою Колихаєва.
На цій посаді запам’яталася тим, що перешкоджала роботі журналістів у міськраді та премією у 704%.
У серпні 2022 року Ляшевську допитували у якості свідка по справі Катерини Гандзюк, де Ляшевська свідчила на користь Мангера.
У квітні 2023 року звільнилася із Херсонської міської ради.
